субота, 23 серпня 2014 р.

Як зробити книгу родоводу?

Ти знаєш в скільки років одружився твій пра-прадід? А чим захоплювалася твоя прабабця? Я більш, ніж впевнена, що більшість не знає відповіді на ці питання, трохи менше чули щось від своїх батьків і лише одиниці точно знають відповідь. Недавно і я потрапила до тих "одиниць, які точно знають відповідь". Справа в тім, що знати своїх далеких родичів і предків стає модно і, на мою думку, це одна з тих небагатьох "мод", які справді корисні людині.


Колись у школі, ще в початкових класах, ми малювали родинне дерево (до речі, ще досі його зберігаю) і це все, в принципі, що ми маємо. Та якось мені видалось цього мало і я зрозуміла, що треба збільшити багаж своїх знань. До того ж, існує така думка, що доля людини складається з 3-х елементів: власний вибір, соціально-психологічні особливості (те, що навіюється з дитинства чи здобувається в процесі взаємодії з іншими людьми) та генетичний фактор, тобто те, що ми отримуємо у спадок від батьків, дідів і бабусь і т.д. Отже, знаючи чим жили твої родичі, на що вони хворіли тощо, можна частково передбачити свою долю, принаймні на 1/3 точно.

Моє шкільне родинне дерево
Я просиділа в неті зо два тижні, але знайти якісь систематизовані дані про те, як правильно зробити цю книгу не знайшла. Все ж потрошку-потрошку, але назбиралось інформації, якою хочу поділитись з вами та зекономити вашого часу.

Перш за все, скажу, що робота ця дуже масштабна, тому краще розбити її на певні етапи.
Перший етап - збір інформації для складання сімейної легенди (історії), низхідних та висхідних ліній (схем). Тобто, спочатку опитуєте всіх своїх родичів про їхніх родичів. Все це треба схематично зобразити на папері (ватману буде достатньо:) або з допомогою електронних програм. Далі необхідно зібрати максимально детальну інформацію про кожного члена родини, тобто імена, дати, переїзди, матеріальні статки, зміни в роботі, успіхи і невдачі, все, що вас цікавить. Насправді цей етап доволі складний, і саме через те, що не завжди одразу придумаєш, що саме спитати. Тому я розробила невеличку схему-анкету питань, які мене цікавили. Ви можете адаптувати її конкретно під свій родовід.

1. Де і коли народився?
2. Сім'я, в якій народився, матеріальні статки.
3. Як пройшло дитинство, найяскравіші спогади
4. Шкільні роки (улюблені предмети в школі, чи добре навчався)
5. Ким хотів працювати (цікаво для зрівняння ким працював чи працює зараз)
6. Де здобував професійну освіту?
7. Де працює (працював) і як потрапив на роботу?
8. Як познайомився з майбутньою дружиною/чоловіком?
9. Коли вирішили одружитись, як пройшло освідчення, весілля?
10. Скільки дітей планували?
11. Улюблені заняття, таланти.
12. Зміни роботи, переїзди.
13. Подорожі: які країни відвідали, де зазвичай відпочивали?
14. Які звички мали, тепер маєте?
15. Сімейні традиції
16. Як "правильно" прожити життя?
17. Що обов'язково треба встигнути зробити в цьому житті?
18. Чим найбільше пишаєтесь?
19. Невдачі і успіхи
20. Найважчий вибір у житті
21. Порада, яку ви запам'ятали на все життя
22. Коли ви відчуваєте себе щасливим
23. Служба в армії (для дідусів) або фірмовий кулінарний рецепт (для бабусь).

Як бачите, частина питань дещо філософського змісту, але відповіді на них можуть бути надзвичайно цінними і для вас, і для ваших дітей. Ще один можливий варіант: попросити написати відповіді на питання на папері, тоді у людини буде більше часу подумати та більш повно відповісти. Так, моя бабуся лише про свої дитячі та шкільні спогади написала 4 листки А4 з двох сторін! 

Другий етап - ретельне вивчення сімейного архіву. Необхідно зібрати чи зробити копії старих сімейних фотокарток та написів на звороті, документів, листів, щоденників тощо. Серед документів цінними можуть бути свідоцтва про народження та смерть, свідоцтво про шлюб, паспорт, трудова книжка (догани, нагороди, посади, місця роботи), шкільні атестати, військовий квиток тощо. Особливо ці документи знадобляться для вивчення життя тих рідних, яких вже немає з нами.

Третій етап - вивчення та аналіз друкованих джерел інформації з бібліотек, архівів, видань і звітів генеалогічних товариств, гуртків. У цьому можуть допомогти: Український генеалогічний портал "Родовід", Бібліотека генеалогічної літератури, Держкомархів, книги "Міста України у вулицях і особах" чи книги з історії українських сіл, селищ чи міст, а також матеріали міжобласних генеалогічних конференцій, часописи "Архіви України", "Вісник Держкомархіву", бібліотека ім. Вернадського тощо.

Четвертий етап - підтвердження сімейної легенди документально. Знайшовши документи, що підтверджують перекази рідних про ваших предків, ви зможете чіткіше уявити всю систему свого родоводу та краще її систематизувати.

П'ятий етап (останній) - впорядкування зібраної інформації та складання макету книги. Книгу можна розбити в хронологічному порядку або розповісти спочатку історію родоводу матері, а потім батька - це вже на ваш смак. Саму книгу можна зробити власноруч та записувати і вклеювати все самому. А можна скористатися сучасними технологіями і самостійно розробивши макети книги з допомогою простої програми, віддрукувати книгу вашого сімейного родоводу на професійному обладнанні. Послуги друку книг на українському ринку, на щастя, існують, особисто я користуюсь послугами двох видавництв: Cyfrolab (Львів) і Starbooks (Одеса). Спочатку необхідно пройти просту процедуру реєстрації, а далі завантажуйте програму для створення фотокниг і ВПЕРЕД!

Для натхнення покажу вам частину своєї фотокниги, яка є такою собі демо-версією моєї майбутньої книги родоводу.




























А ви плануєте зробити щось подібне? А може вже зробили? Поділіться своїм досвідом та порадами, буду рада їх чути!

Немає коментарів:

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...