Таємниці Підгорецького замку

   Підгорецький замок - один з найкращих у Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.
   Мурований замок заснував у 1635 р. коронний гетьман Станіслав Конецпольський на місці давніших укріплень, що належали родині Підгорецьких. Збудований він був головним французьким інженером Гійомом де Бопланом та італійським архітектором Андреа дель Аква. Палац називали "польським Версалем".
   Саме цю споруду зробили Лувром, коли знімали усім відомий пригодницький фільм «Д'Артаньян і три мушкетери». Тут проходили різні частини "Марлезонського балету" і саме сюди  Д'Артаньян привіз підвіски від герцога Бекінгема.

   В XIX ст. Леон Жевуський, який був бездітним і не мав спадкоємців, передає замок князю Євстахію Сангушку за умови, що той реставрує та збереже замок. До 1939 р. тут діяв приватний Музей князів Сангушко.

   В 1940 році в Підгорецькому замку був створений державний музей, колекції якого під час окупації пограбували фашисти. Після війни будову замку передали Міністерству охорони здоров'я, після чого в ньому створили туберкульозну лікарню, а твори мистецтва, які залишилися, передали до Львівської галереї мистецтв.
    У 2008 року Підгорецький замок потрапив до Переліку 100 пам'яток світу, що потребують негайної реставрації. Перелік складають працівники Всесвітнього фонду пам'яток.
У самому замку ведуться реставраційні роботи, а туристам дозволено відвідувати лише два підвальні приміщення.
  Підгорецький замок віднесено до 7 чудес України (замки, фортеці, палаци). Також цей палац належить до ТОП-100 замків України.

  Алхімічна лабораторія

    У 1787 році власником Підгірців разом із іншими селами став Северин Жевуський - коронний польський гетьман, історична особа, яка досі оцінюється істориками неоднозначно. Він займався пошуками скарбів, археологічними розкомками в околицях Підгірців.
   Северин Жевуський влаштував у Підгорецькому замку алхімічну лабораторію, де проводив численні досліди.

   У ті часи, алхімія набула популярності у Європі, всі прагнули віднайти формулу еліксиру безсмертя та відкрити “філософський камінь”, який, нібито, перетворював “недосконалі” прості метали на дорогоцінні. У зв’язку з цим стало процвітати шарлатанство і обман. Саме тому, у 1317 році папа Іоанн XXII оголосив анафему алхімії, внаслідок чого алхімією займалися таємно, а знання і висловлювання, і без того зашифровані, набули ще більшої туманності. 

 Привиди в Підгорецькому замку 

  За легендою перший з власників Підгірців з родини Жевуських, Станіслав Жевуських, у 

підвалах замку замордував і наказав поховати власну дружину. Пані Жевуська була за переказами дуже доброю особою проте, коли її спроваджували до підвалів вона призупинилась 

на сходах та мовила прокляття. Вона проказала, що  скільки є сходинок додолу, на тім поколінні обірветься рід Жевуських. Оскільки сходинок було лише чотири, то схоже, що прокляття виповнилось, бо дійсно, через чотири покоління помер бездітним останній представник цього роду.

   “Білу пані” бачили мешканці замку, а також їх гості. Привид часто лякав прислугу. Ночами привид часто блукав замком, було чути голос, перевертались предмети.

Якщо придивитися, то можна розгледіти силует "Білої пані"

    Інші привиди Підгорецького замку менш відомі, про них не так багато свідчень. Це, наприклад, чоловік у чорному одязі, що мовчки проходить покоями замку і має звичку курити люльку ночами біля вікон покою другого поверху. 

   У березні 2010 року до замку приїжджали учасники телепередачі “Битва екстрасенсів”. Всі вони не тільки не знали історії замку, а й місця експерименту. Проте всі 12 екстрасенсів, незалежно один від одного, підтвердили містичні перекази.

   З 28 серпня по 1 вересня 2010 на запрошення одного дослідника-краєзнавця проводила дослідження американська дослідна група “Мисливці за привидами”, яка позиціонується як документальна програма з науковим підходом. Американці також зафіксували спеціальною апаратурою наявність сенсорних феноменів, які не піддаються поясненням.

   

Костел Воздвиження та святого Йосипа був побудований на замовлення Вацлава-Петра Ревуського (за деякими даними він був також і автором проекту) у 1752–1766 роках як родова усипальниця. Архітектором був Кароль Романус. Костел має форму барокової ротонди діаметром 12 метрів.

   Костел св. Йосипа замикає давню перспективу-дорогу, прокладену вздовж південної осі барокового ансамблю ще за часів Жевуських. З боків 300-метрової алеї стоять скульптури з XVIII століття святого Йосипа і Богоматері з маленьким Ісусом на руках. Колись обабіч дороги рясно росли дерева, вистрижені стіною, що видно на архівних фото.

   

Так чи інакше, Підгорецький замок є найпрекраснішим і  водночас найаварійнішим замком України.

Українські сувеніри, які можна придбати біля входу в замок